-
1 конец венчает дело
[saying]=====⇒ the successful conclusion of some undertaking makes the undertaking on the whole a success:- ≈ the end crowns the work.Большой русско-английский фразеологический словарь > конец венчает дело
-
2 конец венчает дело
1) General subject: the end crowns the work2) Latin: finis coronat opus4) Set phrase: all is well that ends well, here the hare went ( or goes) away, the best payment is on the peck bottom, the end crowns the all all's well that ends well, the end crowns the work all's well that ends well, there the hare went (or goes) away5) Makarov: end crowns the deed, the end crowns the deedУниверсальный русско-английский словарь > конец венчает дело
-
3 конец венчает дело
ngener. lõpp kroonib töö -
4 конец венчает дело
nset phr. la fin couronne l'œuvre -
5 конец венчает дело
nset phr. het einde kroont het werkRussisch-Nederlands Universal Dictionary > конец венчает дело
-
6 все хорошо, что хорошо кончается, конец венчает дело
Makarov: all is well that ends wellУниверсальный русско-английский словарь > все хорошо, что хорошо кончается, конец венчает дело
-
7 ВЕНЧАЕТ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ВЕНЧАЕТ
-
8 конец - всему делу венец
[saying]=====⇒ the successful conclusion of some undertaking makes the undertaking on the whole a success:- ≈ the end crowns the work.Большой русско-английский фразеологический словарь > конец - всему делу венец
-
9 конец - делу венец
[saying]=====⇒ the successful conclusion of some undertaking makes the undertaking on the whole a success:- ≈ the end crowns the work.Большой русско-английский фразеологический словарь > конец - делу венец
-
10 КОНЕЦ
-
11 ДЕЛО
-
12 конец-делу венец
Set phrase: the end crowns the work (дословно: Конец венчает дело) -
13 Конец - делу венец
Л successful completion of your work is its triumphant conclusionVar.: Конец венчает дело Cf: The end crowns all (the work) (Am., Br.)Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Конец - делу венец
-
14 конец
1) (предел, граница) fine ж., termine м.••в конце концов — alla fine, in fin dei conti
этому не видно ни конца ни краю — non se ne vede la fine, così non si finisce mai
2) (путь, расстояние) strada ж., distanza ж., tratto м.••3) ( смерть) fine ж., morte ж.4) ( предмета) estremità ж., capo м.на противоположном конце — al capo opposto, dalla parte opposta
••сводить концы с концами — sbarcare il lunario, tirare a campare
5) ( причальная верёвка) amarra ж., ormeggio м.••отдать концы ( умереть) — mettere le scarpe al sole
6) ( случай) caso м.* * *м.1) ( окончание) fine, termineпод коне́ц — alla fine, verso la fine
коне́ц недели — fine settimana
в конце недели — alla fine della settimana; in coda alla settimana
в конце концов — alla (fin) fine, in fin dei conti
довести до конца — portare a termine, concludere vt
2) ( край) limite, capo, estremità fиз конца в коне́ц — per ogni dove
3) ( срок) fine f, termineконе́ц месяца — la fine del mese
4) ( предмета) fine f, termine, estremità f; punta f (острого, длинного предмета)5) (завершение чего-л., смерть)бесславный коне́ц — una fine ingloriosa
ему пришёл коне́ц — oramai è spacciato
6) мор. ( канат) amarra f, ormeggio7) мн. спец.•••ни конца, ни краю не видно / не видать / нет — non se ne vede la fine; non si riesce a venirne a capo; non finisce mai
сводить концы с концами — sbarcare il lunario; tenersi a galla
прятать / хоронить концы — far perdere / sparire le tracce
на худой коне́ц — alla peggio; nel peggiore dei casì
... и концы в воду —... e buona notte, (suonatori)!; e chi si e visto si e visto
коне́ц венчает дело; коне́ц - делу венец — la fine corona l'opera
* * *n1) gener. coda, culaccino, fondo, punta, scorcio (дня, недели и т.п.), ultimo, estremita, fine, apice, capo, corsa, e (bell'e) finita, esito, estremo, finale, stremo, testa2) sl. pirla3) obs. co4) liter. polo5) eng. terminale6) econ. termine7) mus. sbarra -
15 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
16 К-233
КОНЕЦ - (ВСЕМУ) ДЕЛУ ВЕНЁЦКОНЕЦ ВЕНЧАЕТ ДЕЛО (saying) the successful conclusion of some undertaking makes the undertaking on the whole a success: the end crowns the work. -
17 венчать
I (кого-л./что-л.)несовер. и совер.; совер. тж. - увенчать1) (возлагать венок) crown2) (заканчивать, завершать что-л. собою) crownII несовер. - венчать; совер. - повенчать(кого-л.) -
18 венчать
несов. кого, церк. нэчыхьэ тхын◊ конец венчает дело ухыгъом Iофыр зэшIуехы -
19 венчать
[venčát'] v.t. impf.1) (венчать на престол, на царствие) incoronare2) completare3) венчаться (a) sposarsi in chiesa; (b): -
20 венчать
1. сов., несов. кого-что; уст., поэт.таж кейҙереү, бүләкләү2. несов. чтонаходиться наверхуосланыу, осонда булыу, осонда тороу3. несов. что; перен.успешно завершатьтамамлау, теүәлләү, уңышлы килеп сығыуэштең уңышы – тамамланыуында4. сов., несов. кого; церк.совершать обряд бракосочетанияниках уҡыу, никахлаувенчать на царство — тәхеткә ултыртыу йолаһын уҙғарыу, тәхеткә ултыртыу, таж кейҙереү
- 1
- 2
См. также в других словарях:
конец венчает дело — Конец делу венец. Ср. Делишки... не совсем покончили. Доделать заехали... Доброе дело... Всяко дело концом красно ... Мельников. На горах. 2, 4. Ср. Читатель узнает... повесть... имеющую после раздвинуться шире и просторнее, по мере приближения к … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Конец венчает дело — Конецъ вѣнчаетъ дѣло. Конецъ дѣлу вѣнецъ. Ср. Дѣлишки... не совсѣмъ покончили. Додѣлать заѣхали... «Доброе дѣло... Всяко дѣло концомъ красно»... Мельниковъ. На горахъ. 2, 4. Ср. Читатель узнаетъ... повѣсть... имѣющую послѣ раздвинуться шире и… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
КОНЕЦ — КОНЕЦ, конца, м. 1. Предел, граница, последняя точка протяжения чего н. в длину. Конец дороги. Конец палки. Палка, заостренная с обоих концов. «Светлые заливы, без конца простор.» И.Никитин. 2. Предел, последний момент чего н., протекающего во… … Толковый словарь Ушакова
КОНЕЦ — муж. (·умалит. конь) предел в пространстве, в протяжении, во времени, в действии и пр. противоположное началу. В пространстве или в размерах предмета, качало и конец одно и то же, потому что всякий край, предел предмета, условно, может быть… … Толковый словарь Даля
Конец дело венчает. — Конец делу венец. Конец дело венчает (красит). См. НАЧАЛО КОНЕЦ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
НАЧАЛО И КОНЕЦ — Кто неправильно застегнул первую пуговицу, уже не застегнется как следует. Иоганн Вольфганг Гёте Только кончая задуманное сочинение, мы уясняем себе, с чего нам следовало его начать. Блез Паскаль Начинают всегда с малого. В первый день Бог создал … Сводная энциклопедия афоризмов
добрый конец всему делу венец — Ср. Ende gut, Alles gut. Ср. Άρχης καλης κάλλιστον είναι και τέλος. От доброго начала еще лучше бывает конец. Gregor. Nazians. См. конец венчает дело … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Добрый конец, всему делу венец — Добрый конецъ, всему дѣлу вѣнецъ. Ср. Ende gut, Alles gut. Ср. Ἀρχῆς καλῆς κάλλιστον εἶναι καὶ τέλος. Пер. Отъ добраго начала еще лучше бываетъ конецъ. Gregor. Nazians. См. Конец венчает дело … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Конец делу венец. — см. Конец дело венчает … В.И. Даль. Пословицы русского народа
НАЧАЛО - КОНЕЦ — Сначала думай, а под конец делай! Начать не то, что кончить. Зачать легко, а родить трудно. Не начавши думай, а начавши делай! Тонко запряла, да скоро оборвала (да толсто вытянула). Плохое начало и дело стало (все назад помчало). Плохое начало,… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия